Питання мучать споконвічні: «Хто ми? Де ми?»
Та відповідей не знайдемо ні
В строкатих вибриках столичної нудьгеми,
Ні у стовідсотковій пігульні.

Вони нам кажуть: «Ви — вар'яти, без вар'янтів!
Не в моді ваш продуманий баланс!»
І знов димове покоління кверулянтів
Рушає у заїзд Халтур-де-Франс.

Хтось потичинив так, що видно лиш макітру,
А хтось верлібреде, не поспіша.
Та вірю я — крізь шум коліс, кректань і вітру
Проб'ється голос справжнього вірша.

Хай, подолавши демагографічну кризу,
Лунає він від серця до країв:
І полонинами в полоні полонізмів,
І сурогатним суржиком степів!

// 01.08.2023