«Зневага до правил — то наша свобода!
Пишемо, що, де та як нам завгодно!» —
Так виправдовують свою природу
Різні навколовіршо́ві заброди.
Не так і важливо, з верлібром чи римами
Лізти нагору гнилими драбинами.

Найрозумніші ж із недорозвинених
Прагнуть судити та бути судимими
В непотизованих зонах комфорту,
Звідки їх викине в море Бофорта
Після ста грамів горілки з ботфорта
Власних думок тарганяча когорта.

Та в тому морі — їх рідна стихія,
Бо критики — нуль, лиш вода та завія,
Хоч більшість очікує гіпотермія
Та суржикомовна треш-літургія
У Стасо-Mихайлівському соборі.

Memento mori.

// 04.10.2023